 |
Статистика |
 |
|
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
 |
|
 |
Трипільська культура |
 |
Заповідник "Трипільська культура"
Особливе місце на Черкащині займають пам"ятки трипільської археологічної культури – яскравої сторінки світової історії, культури, яка існувала в 3-4 тисячоліттях до н.е. В 2002 році на Черкащині був створений єдиний в Європі державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура" до якого увійшла територія 12 поселень площею 450 га.
Трипільська культура – одна з найбільших явищ стародавньої історії Європи. За рівнем соціально-економічного розвитку трипільці підійшли до рівня цивилізації Єгипту та Близького сходу. Вони жили на території сучасного Тальнівського району у невеликих та великих поселеннях – протомістах з 15-20 тисячами жителів, які на той час були найбільшими в світі. Навіть Єгипетські піраміди молодші за трипільські поселення-гіганти. Сліди одного з найбільших на території Європи поселень, виявлено понад 30 років тому, яке виникло наприкінці 5 тисячоліття до н.е. – на площі дві тисячі квадратних метрів стояло близько двох тисяч будинків, які забудовувались за єдиним планом. Трипільські поселення складалися з двох частин: на першому поверсі були господарчі приміщення, а на другому – житлові. На сьогодні відомо близько 2000 посель трипільської культури на території сучасної Черкащини, з них кілька десятків площею понад 100 га.
Трипільська культура мала яскраво виражений хліборобський характер. Трипільці вирощували плівчасту пшеницю – одно- і двозернянку, просо, жито, ячмінь, горох, овес, сочевицю, льон, коноплі. Для обробки землі використовували мотики з кам’яними та роговими робочими частинами, пізніше – рала. Збір урожаю здійснювався за допомогою крем’яних серпів із зубчастими лезами, подібними до металевих лез сучасних серпів. Збіжжя обмолочували спеціальними молотильними дошками, що являли собою дерев’яну основу, у яку вкладали шматки кременю. У тваринництві перевагу надавали великій рогатій худобі, яка крім м"ясо-молочного призначення, використовувалась як тяглова сила при обробці землі і траспортуванні вантажів. Науковці стверджуюють, що трипільці також були прекрасними броварями та вміли виготовляти вино.
Трипільці займалися металургією і металообробкою: виготовляли зброю, прикраси і знаряддя праці – пласкі сокири, сокири-молоти, шила, сверла, долота, рибальські гачки. В трипільців особливо розвинутими були гончарство та ткацтво. При розкопках знайшли рештки вертикальних ткацьких верстатів, які дозволяли виготовляти тканини різних типів шириною до 1,5 метра.
Трипільці ткали як тонке лляне полотно, так і грубе, подібне до мішковини, - про це свідчать знайдені на посуді відбитки тканини. Ткані виготовлялися не лише з льону, а й з вовни. Одяг фарбувався і :прикрашався вишивкою та нашивними пластинками з кісток, міді та золота. Зображення на Трипільських статуетках доводять, що трипільці були естетами, які відзначалися творчим підходом до моделювання і оздоблення одягу.
Трипільський мальований посуд знаходять у похованнях та степових курганах в різних регіонах України. Трипільська кераміка до цього часу викликає захоплення високою якістю, незвичайним орнаментом, вишуканістю форм. Малюнок переважно має вигляд спіралі та її елементів у сполученні з різними знаками, серед яких трапляються символічні знаки з зображенням сонця, місяця, тварин, рослин.Тому витвори цього виду мистецтва прирівнюють до єгипетських пірамід і шумерських зіккуратів. Після розселення трипільців по навколишнім просторам і виникнення нових цивілізацій характерне трипільське гончарне мистецтво зберіглося в егейській і крито-мінойській цивілізаціях.
Основний фонд заповідника, який щороку поповнюється все новими матеріалами, налічує понад 2500 одиниць. Можна сміливо сказати, що Трипільська культура є однією з найвідоміших культур світу, а ще - сторінкою в історії нашої славної Батьківщини.
|
 |
Copyright MyCorp © 2024 |
 |
|
